З нагоди 70-ї річниці визволення України та внеску Українського народу у перемогу в Другій світовій війні, 68-а річниця якої широко відзначатимеься в колишніх республіках Радянського Союзу (Співдружності Незалежних Держав), ми розпочинаємо цикл матеріалів, присвячених цим подіям. У ньому буде подано відомості про факти і події, пов’язані з внеском Українського народу у перемогу в цій війні.
Тема цієї статті: Корюківська трагедія як наймасовіше знищення мирного населення у роки Другої світової війни.
Найтрагічнішою ознакою Другої світової війни стала небачена до того неймовірно велика, просто катастрофічна кількість загиблого мирного населення. Такими були не лише так звані супутні втрати воюючих сторін під час бойових дій та інші небажані наслідки війни, а, головним чином, результати свідомої і послідовної нацистської окупаційної політики щодо цивільного населення окупованих країн, особливо тих, де чинився опір завойовникам.
У політиці нацизму в Другій світовій війні в Україні окремим видом злочинів проти мирного населення цілком доречно виділити знищення населених пунктів разом із його мешканцями. Таку саму тактику окупанти системно проводили в Білорусі та Росії. У скорботному списку спалених сіл і селищ виділяється спалення карателями містечка Корюківка Чернігівської області. Чернігівщина в 1941—1943 рр. була краєм активної діяльності радянських партизанів.
Вранці 1 березня 1943 р. у Корюківку прибув німецький каральний загін. Населений пункт було оточено. Всіх мешканців групами по 50—100 чол. зганяли у великі будинки і розстрілювали. Після знищення всіх знайдених корюківців карателі містечко спалили. Наслідки злочину: вбито близько 7 тис. мирних мешканців.
Знищення Корюківки разом із мирним населення нацистською окупаційною владою однозначно є військовим злочином (вбивства і жорстоке поводження з цивільним населенням на окупованих територіях) та злочином проти людяності (політика переслідування, репресій та знищення ворогів нацизму, ув’язнення людей без судового процесу, переслідування їх, принижування, перетворення на рабів, тортури і вбивства). Ця оцінка повністю відповідає висновкам міжнародного судового процесу над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини у Нюрнбергзі, який проходив з 20 листопада 1945 р. по 1 жовтня 1946 р.
У результаті гітлерівського терору на окупованих територіях було масово винищено жителів білоруської Хатині зі 149 вбитими карателями жителями, чеського Лідіце з 320 жертвами, французького Орадуру (знищили 642 особи). Проте, Корюківська трагедія за своїми масштабами є найбільшою кривавою каральною акцією нацистів зі знищення мирного населення разом із населеним пунктом у Другій світовій війні в Європі.
Про такі злочини в історії людства треба знати і пам’ятати, щоб вони більше ніколи не повторилися. В Україні визначено вшанування пам’яті жителів Корюківської трагедії на державному рівні як складової державної політики національної пам’яті.