Нещодавно в Ірані з дводенним візитом побував міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який провів зустрічі з вищим керівництвом Ісламської республіки. Востаннє зустріч на рівні глав зовнішньополітичних відомств двох країн відбулася чотири роки тому, а на рівні глав держав - 14 років тому.

«День» звернувся до посла України в Ісламській Республіці Іран Сергія БУРДИЛЯКА з проханням прокоментувати значіння цієї зустріч і розповісти, які можливості для співпраці відкриваються між обома країнами після скасування санкцій Заходу проти Ірану і виходу іранської нафти на світовий ринок.

«ВПЕРШЕ ЗА ОСТАННІ РОКИ ТЕГЕРАН ВИСЛОВИВ ОФІЦІЙНУ ПІДТРИМКУ СУВЕРЕНІТЕТУ І ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ЦІЛІСНОСТІ НАШОЇ ДЕРЖАВИ»

- Значення візиту до Ірану Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до держави, яка донедавна знаходилася під  суворими міжнародними санкціями, важко переоцінити. Це був справді історичний візит.   Його підсумки засвідчили амбітні наміри керівництва двох дружніх держав піднести двосторонні відносини на якісно новий рівень.

Насамперед, це стосується торговельно-економічного співробітництва. Взагалі, практично кожна зустріч Павла Анатолійовича в Тегерані так чи інакше торкалася економічної тематики.

Візитові передувало рішення українського уряду щодо зняття з Ісламської республіки низки економічних санкцій.

  Візит керівника зовнішньополітичного відомства України до Ірану після 12-річного затишшя відновив двосторонній політичний діалог високого рівня. Востаннє міністр закордонних справ України перебував з візитом в Ірані у 2003 році. У минулому, зустрічі глав дипломатії наших держав було перенесено до ООН, де вони спілкувалися від сесії до сесії.   

Окрім питань двостороннього співробітництва, в Тегерані також обговорювався широкий спектр актуальних питань міжнародної та регіональної ваги, як, наприклад, взаємодія двох країн у галузі боротьби з тероризмом, контрабандою тощо. Здійснено ґрунтовний обмін думками щодо ситуації в Україні та в регіоні Близького Сходу.

Іранська сторона продемонструвала повне розуміння  розвитку ситуації в АР Крим та на сході України. Вперше, наголошую, вперше за останні роки Тегеран висловив офіційну підтримку суверенітету і територіальній цілісності нашої держави. Вперше було заявлено на найвищому рівні, що жодна третя країна не може впливати на розвиток українсько-іранських відносин.

Важливою була зустріч керівника української делегації зі спікером іранського парламенту. Буквально напередодні зустрічі, іранський парламент визначився зі своїм новим головою. Наш Міністр став першим високим зарубіжним гостем, який особисто привітав Спікера парламенту ІРІ А.Ларіджані під час зустрічі в парламенті.

- Наскільки було важливим те, що Клімкін зустрівся також з Президентом Ірану, чи  означає це, що вони готові прийняти нашого Президента чи нашого Прем’єра? І коли це може відбутись і чи планується візит іранського президента в нашу країну?

- Зустріч Міністра закордонних справ України з Президентом Ірану стала найважливішим  елементом програми візиту. Про його наповнення я зазначив вище.

Востаннє  іранський Президент відвідав Україну з офіційним візитом у жовтні 2002 року. Наразі іранська сторона готова прийняти з візитом  Президента України.

«ІРАНЦІ ГОТОВІ ОБГОВОРЮВАТИ СПІВРОБІТНИЦТВО У ВСІХ БЕЗ ВИНЯТКУ СФЕРАХ ЕКОНОМІКИ»

- Які проекти зацікавили іранців, у яких сферах, і як швидко вони почнуть реалізуватись?  

- Іран вбачає в Україні серйозного партнера і друга в регіоні Східної Європи.  Іранці готові обговорювати співробітництво у всіх без винятку сферах економіки.  Вони пам’ятають, що за часів жорстких обмежень такі українські підприємства, як «Антонов», «Заря-Машпроект», «Мотор-Січ» та «Науково-виробниче підприємство Суми» продовжували чесно виконувати свої зобов’язання, розбудовувати іранську авіаційну та енергетичну промисловість. Навіть зараз, у післясанкційну еру,  вітчизняні компанії мають особливий статус в Ірані та конкурують з такими гігантами як «Airbus», «Siemens», «Chinese national construction company» та «Газпром».

Після призупинення міжнародних економічних санкцій щодо іранської ядерної програми уряд ІРІ бажає реалізувати низку масштабних проектів з розбудови національної економіки. Потребують модернізації та оновлення рухомий і нерухомий склад іранських залізниць, обладнання для видобутку, транспортування та переробки енергоносіїв, устаткування гірничовидобувної галузі, парк громадського автотранспорту – автобусів і тролейбусів. В Ірані, населення якого стрімко зростає, є значна потреба в продукції сільськогосподарської та харчової промисловості. З усіх цих питань іранські підприємці готові співпрацювати зі своїми українськими колегами.

Швидкість реалізації згаданих проектів залежатиме від активності українського бізнесу, готовності наших підприємців йти на ризики, конкурувати з китайськими та європейськими корпораціями. Умови ведення бізнесу в Ірані відрізняються від правил, які діють в країнах СНД та ЄС. Велике значення тут має проведення перемовин «tete-a-tete», особисті контакти, спільна робота з організації виробництва та торгівельних операцій. З іншого боку, неможливість здійснення прямих транзакцій з іранськими банками залишається однією з головних перешкод на шляху активізації наших торговельно-економічних відносин. Це питання, окрім інших також обговорювалось під час візиту до ІРІ Міністра закордонних справ України П.Клімкіна.

Якщо відійти від звичної для нас стратегії продажу товарів на зовнішні ринки, натомість створювати з місцевими компаніями спільні підприємства, Іран може стати для нашої держави одним із драйверів вітчизняної економіки, темпи зростання якої сповільнились після початку російської агресії.

«ПОСТАЧАННЯ ІРАНСЬКИХ ЕНЕРГОНОСІЇВ ДО УКРАЇНИ Є ЦІЛКОМ РЕАЛЬНОЮ ПЕРСПЕКТИВОЮ»

-Чи справді можна говорити про поставки іранської нафти до нашої країни або участь українських компаній у будівництві нафтопроводів в Ірані, чи правда, що вони іранці мають кращі, ніж ми технології в цій сфері?

-Постачання іранських енергоносіїв до України є цілком реальною перспективою. Іран посідає четверте місце в світі за запасами нафти – понад 150 млрд. барелів або 24 млрд. м3. Після зняття у листопаді 2015 р. ембарго на постачання нафти, іранці будуть конкурувати на європейських ринках з іншими експортерами. В першу чергу вони збільшуватимуть обсяги постачання до своїх традиційних партнерів: КНР, Індії, Японії та Південної Кореї. Питання транспортування іранської нафти до України залежатиме, перш за все, від готовності українських компаній її закуповувати та транспортувати до нафтопереробних заводів.

Що стосується іранських технологій, нещодавно міністр нафти ІРІ Б.Зангане визнав  необхідність суттєвої модернізації іранської нафтовидобувної галузі. За часів дії санкцій постачання будь-яких інноваційних технологій в енергетичну сферу економіки Ірану було заборонено. Задля технологічного оновлення цієї галузі Іран потребує не лише сучасного устаткування, але й інвестицій.

З іншого боку, за ці роки Іран зміг самотужки розробити та реалізовувати низку унікальних наукових розробок. Так, в Ірані існує один із найдовших у світі поліпропіленопроводів, який з’єднує нафтопереробні заводи на півдні країни з нафтохімічними підприємствами на півночі. Іранські інженери змогли досягти стабільності роботи нафто- та газопроводів за умови складних топографічних та кліматичних умов іранського півдня. Слід зауважити, що деякі українські підприємства, зокрема «Заря-Машпроект», «Мотор-Січ» та «Науково-виробниче підприємство Суми»,  значно сприяли цим досягненням.

«НАРАЗІ ВИВЧАЄТЬСЯ МОЖЛИВІСТЬ ВИРОБНИЦТВА В ІРІ АН-158 ТА  АН-178»

- А яка ситуація з реалізацією проекту ІрАн-140 і чи існують можливості будівництва Ан-158, Ан-178 в Ірані?

- Співробітництво між Україною та ІРІ в авіаційній сфері є одним із важливих аспектів двосторонньої торговельно-економічної співпраці. Реалізація спільного з нашою державою проекту у зазначеній галузі має також і  політичне значення. Іран неодноразово наголошував на провідній ролі України  у становленні авіабудівної промисловості ІРІ.

Наразі триває активна робота щодо поновлення виробництва в Ірані Ан-140-100, а також вивчається можливість виробництва в ІРІ Ан-158 та  Ан-178.

- Чи вирішено питання щодо прямих авіасполучень між Тегераном і Києвом?    

- Іранське авіаперевізне підприємство «MahanAir» ще з березня цього року розпочало перельоти за маршрутом «Тегеран-Київ. Одна з провідних авіаційних компаній ІРІ, яка вже три роки здійснює рейси до ЄС, зокрема, до Греції, Болгарії та ФРН, «MahanAir» є досить потужним гравцем і може скласти конкуренцію українським підприємствам (МАУ та UMAIR) не лише на центральноазійському, але й на китайському напрямку.