В цей день 1948 року міжнародна спільнота схвалила Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, щоби запобігти повторенню страшних звірств, скоєних нацистським режимом.

На українській землі за останні сто років відбулися три злочини геноциду— Голодомор-геноцид 1932-1933 років, депортація кримських татар 1944 року та Голокост. Ми схиляємо голови в памʼять про мільйони жертв цих страшних звірств нацистського та комуністичного тоталітарних режимів.

Український народ вже вдруге за сто років стає жертвою злочину геноциду—у 1932-1933 роках радянська влада намагалася знищити українців під час Голодомору, а нині кремлівський режим намагається зробити те саме у ході геноцидної загарбницької війни проти України. 

Росія вчиняє усі передбачені Конвенцією про геноцид дії: від підбурювання до знищення українців як національної групи в державних засобах масової інформації до вбивств українців лише за те, що вони українці, ударів по об’єктах критичної інфраструктури, насильницького вивезення українських дітей та їх асиміляції, ідеологічної індоктринації та передачі в прийомні російські сім’ї.

Росія також вдається до цинічного спотворення мети та цілі Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Вона розпочала повномасштабне вторгнення 24 лютого 2024 року під приводом нібито «захисту російськомовного населення», спираючись на безпідставні та абсурдні звинувачення у буцімто вчиненні Україною геноциду проти російськомовного населення України, зокрема Донецької та Луганської областей.

З метою захисту своїх інтересів та Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, на другий день повномасштабного вторгнення Росії Україна подала позов до Міжнародного Суду ООН за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. 

Міжнародний Суд ООН видав Наказ, який не лише спростував безпідставні закиди, але і зобов’язав Росію негайно припинити військові дії, розпочаті 24 лютого 2022 року. З тих пір Україна разом із партнерами вже успішно пройшла перший етап розгляду справи. 

Міжнародна спільнота ухвалювала Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього не для того, щоб інші держави могли зловживати її положеннями та розпочинати війни під надуманим приводом «запобігання злочину геноциду».

Наш спільний обов’язок — докласти всіх зусиль, щоб усі винні у вчиненні минулих і сучасних злочинів геноциду понесли справедливе покарання.