Посол України, відповідаючи на питання щодо наслідків, які мала ситуація на південному сході України, де сконцентровані важливі промислові підприємства держави, відповів: «Ситуація на Сході – це не сепаратистський конфлікт, а окупація територій Російською Федерацією, і такі дії визначені не лише українськими політиками, а й визнані Парламентською Асамблеєю Ради Європи та США. Іншими словами, те, що сталося в Криму і на Донбасі викликає багато невдоволення в різних регіонах світу». Посол також додав: «Внаслідок анексії Криму ми втратили близько 3,6% ВВП, а через військову агресію РФ на Донбасі недорахувалися 15% ВВП». С. Бурдиляк, говорячи по міграційну хвилю до Європи з охопленої війною Сирії, зауважив: «Ситуація в Україні має багато спільного з сирійською міграційною кризою, адже близько 2 мільйонів переселенців з окупованих територій переїхали до стабільних областей держави, і уряд України забезпечує їх основні потреби, зокрема продовольчі, лікарські та побутові». Український дипломат додав: «Схід України – це не лише Донбас, це велика територія держави, де розташовано багато підприємств. Наприклад, Харківська область відома важким машинобудуванням, авіабудуванням та інформаційними технологіями. Також, в Харківcькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях знаходяться близько 70 українських ВНЗ та потужні промислові об’єкти». Якщо говорити про те, що саме ми втратили, то це частина вугільної та хімічної промисловості, а також військові заводи, наприклад, патронний завод, який був вивезений в Росію». Посол України в цьому контексті також зауважив: «Проблема не в тому, що ми втратили ці ресурси, а ще в тому, що розірвали економічні зв’язки з РФ, оскільки раніше досить тісно співпрацювали з Росією». Разом з цим Посол наголосив, що ця ситуація може бути сприятливою для відносин України та Ірану: «Втрата Росії як зовнішньоекономічного партнера стимулює Україну на вихід на великий іранський ринок. І дійсно, з’явилася унікальна можливість для Ірану скористатися газотранспортною системою України, яка є найбільшою в Європі. П’ять років назад це видавалося неможливим, а сьогодні сусіди Ірану, зокрема, Азербайджан успішно користуються цією можливістю». С. Бурдиляк підсумував: «Хоча ми і втратили значну частину ресурсів, але завжди намагалися знаходити позитивні моменти у будь-якій ситуації».

Посол України відповідаючи на питання кореспондента загальнодержавної газети «Saye» щодо того, які кроки передбачило Посольство для іранських туристів з метою поїздок до України, відповів: «З моменту мого призначення Послом України в Ірані два роки тому, ми в цілому зробили значний прогрес у питанні оформлення українських віз іранцям. Більше того, й надалі будемо робити те, що раніше здавалося неможливим. Наприклад: «Ми запустили можливість співбесіди по Skype і такий формат вже можливий в різних містах, в т.ч. і в Тегерані. Тобто, тому, хто живе в Есфагані, необов’язково приїжджати в Тегеран на співбесіду, а достатньо поговорити з Консулом через Skype. Крім того, встановлений єдиний консульський збір з оформлення віз – 65 долл. США, тоді як раніше ціна відрізнялася – 85 долл. одноразова,  130 долл. дворазова, 180 долл. багаторазова віза. Це при тому, що ми ще й знизили вартість».

Посол України відзначив: «Ми працюємо над системою, що дозволить провести всі необхідні для видачі візи процедури протягом п’яти днів, але через постійні кібер-атаки, поки що такої можливості немає. Згодом, коли система запрацює, ви реєструєтесь онлайн, вибираєте необхідну опцію з консульських послуг, заповнюєте відповідну анкету… і через 5 днів червоний ліхтарик на сторінці заявника перетворюється на зелений, що означає отримання дозволу. Це відбувається в тому випадку, коли для поїздки в Україну потрібне погодження з компетентними органами нашої держави. Отже, строк оформлення документів буде скорочений».

С. Бурдиляк зауважив: «Наші плани на поточний рік – оформлення віз для 3-х тисяч іранських студентів, що бажають навчатися у медичних університетах України».

Відповідаючи на питання щодо впливу зростання курсу іноземної валюти в Ірані на туристичний бізнес України, Посол відповів: «Поки що вплив непомітний, хоча, звичайно, ще не почався туристичний сезон. Починаючи з травня, ми зможемо зробити більш детальну оцінку».

Одним із шляхів економічного розвитку між державами є проведення та участь у міжнародних  виставках. Зважаючи на гарні відносини між Україною та Іраном, на сьогоднішній день не чути про події навколо організації спільних виставок, особливо спеціалізованих. В зв’язку з цим, С. Бурдиляк пояснює: «Наразі планується проведення двох великих спеціалізованих виставок для пожвавлення економічного співробітництва між Україною та Іраном. Одна передбачається в Києві, інша – в м. Карадж».

«Ми розглядаємо це питання вже майже цілий рік, але воно не було сприйняте обома країнами належним чином. – продовжує  Посол, – І звичайно, щороку організовуються спеціалізовані виставки іранської продукції в Україні, але наше завдання зробити так, щоб вони працювали на постійній основі. Як приклад – виставка сільськогосподарської продукції.»

На питання «В чому тут основна проблема?» С. Бурдиляк відповідає: «Невирішене банківське питання. Як з іранської сторони, так і з боку України. В цьому питанні є багато думок та підходів. Іранська сторона наполягає на відкритті рахунку в одному з великих українських банків, але українська сторона не готова на це. Крім цього, прив’язка до долара в розрахунках також створює труднощі, оскільки у відношеннях з ЄС ми орієнтуємося на євро. Ми пропонували вам заснувати в Україні іранський банк, щоб працювати з тією валютою, яка б задовольняла обидві сторони. Але поки що ми не отримали відповіді на цю пропозицію. Багато слів, але мало діла».

Посол України в Ірані зазначив: «Планується організувати чергове засідання представників банківського сектору України та Ірану в Києві. Останнього разу така зустріч проводилася в Тегерані. Є сподівання, що цього разу ми матимемо гарні результати». В зв’язку з тим, що питання потрібно вирішувати поступово, С. Бурдиляк навів українське прислів’я: «За деревами не видно лісу». Посол додав, що два роки назад, коли він приїхав в якості Посла в Іран, зустрічались різні показники щодо двостороннього економічного співробітництва і які кошти втрачаються при здійсненні фінансових операцій через треті країни-посередники.

«Не важливо, що відображається в статистичних даних, важливо те, скільки ми недоотримуємо. А це приблизно 50% наших взаєморозрахунків, що проходять через інші країни. А все через те, що немає прямих банківських відносин. Вирішення цього питання покращить ситуацію в цілому. Ми готові купувати дешевші лікарські препарати та нафтохімічну продукцію у Ірана, і натомість постачати сільськогосподарські товари. При цьому зникнуть і певні візові труднощі між державами. І якщо ми докорінно не вирішимо ці питання, то й надалі продовжимо розмовляти і не просунемося вперед».