18 травня – це День боротьби за права кримськотатарського народу в Україні, який також вважається днем вшанування пам’яті жертв нелюдських злочинів сталінського режиму.

11 травня 1944 року під необґрунтованим приводом про співробітництво кримських татар з німецько-фашистськими військами Сталін видав наказ про примусову депортацію мусульман Криму з Батьківщини у віддалені райони Радянського Союзу. Насправді, жодних доказів «масового дезертирства і зрад» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Операція НКВС Радянського Союзу з примусового вигнання татар, що мешкали на Кримському півострові, почалася 18 травня 1944 року і закінчилася менш ніж за два дні - 20 травня. У цій операції було залучено близько 32 тис. співробітників НКВС.

Під час першої хвилі депортації виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Депортації відбувалися протягом наступних місяців, і загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу досягла 200 тисяч осіб. Примусове виселення мало катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Починаючи із 1968 р. розпочався процес організованої репатріації кримських татар до Криму. В кінці 1960-х – на початку 1970-х рр. таким чином повернулися додому понад 200 родин.

Масове повернення татар почалося у 1989 році і продовжилося після проголошення незалежності у 1991 році. Для представлення інтересів народу перед владою та в іноземних організаціях 1991 року було утворено Меджліс кримськотатарського народу. Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повернулися на її територію з місць депортації. Cтаном на 2013 рік у Криму мешкало близько 270 тис. кримських татар, що становить 13 % від загального населення.

Кримські татари виступають виразними прихильниками єдиної України і це стало особливо актуальним під час тимчасової окупації Криму Росією, коли кримські татари виступили проти від'єднання від України.

З 2014 року, більше 4 років мешканці Криму живуть під окупаційною владою – час, протягом  якого ситуація з правами людини дедалі погіршується.

Незаконна анексія АРК Російською Федерацією призвела до порушення прав кримських татар та інших українських громадян, а також спричинила переслідування журналістів, політичних активістів та представників громадськості. Окупаційною владою заборонена діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, громадських та релігійних об'єднань.

Наприклад, з-поміж більш ніж 3-х тисяч ЗМІ, що діяли в Криму до анексії Криму, лише 300 отримали відповідні дозволи, а 11 з 12 незалежним татаромовним виданням було відмовлено у веденні журналістської діяльності, і вони були закриті.

Протягом останніх 4-х років кримські татари зазнали незаконних утисків, затримань, знущань, викрадень та вбивств зі сторони окупаційної влади та правоохоронних органів РФ.

При цьому, на сьогодні РФ і надалі продовжує ігнорувати закони та рішення міжнародних інстанцій щодо порушень прав людини в АРК, зокрема:

• ГА ООН неодноразово засуджувала агресію Росії проти України у Криму та вимагала від Кремля забезпечити дотримання прав людини на анексованому півострові.

• Європарламент схвалив резолюцію, в якій рішуче засудив безпрецедентний рівень порушень прав людини, скоєних проти жителів Криму, особливо проти кримських татар. В резолюції йдеться про те, що “кримські татари, згідно з міжнародним законодавством, мають право на власні політичні, юридичні, економічні та культурні інституції на півострові”.

• Рік назад 19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН в Гаазі зобов'язав Москву невідкладно відмінити заборону Меджлісу кримських татар і забезпечити мешканцям Криму доступ до освіти українською мовою.  Нажаль, ця вимога на сьогодні не виконана.  

Ісламський світ та релігійні організації висловлюють стурбованість ситуацією з порушенням прав корінного населення Криму, зокрема Моулана Абдульхамід, п'ятничний імам сунітів Захедана і впливова релігійна особистість в Ірані заявив: “Мусульмани Криму зазнають утисків, їх свободу обмежують, їх позбавили права вирішувати свою долю, вони не беруть участі в управлінні Кримом, з ними поводяться негідно, і це турбує всіх мусульман світу”.